Сочинение: Які виклики і як на вашу думку, сьогодні мусять долати музеї - текст сочинения. Скачать бесплатно.
Банк рефератов, курсовых и дипломных работ. Много и бесплатно. # | Правила оформления работ | Добавить в избранное
 
 
   
Меню Меню Меню Меню Меню
   
Napishem.com Napishem.com Napishem.com

Сочинение

Які виклики і як на вашу думку, сьогодні мусять долати музеї

Банк рефератов / Культурология

Рубрики  Рубрики реферат банка

закрыть
Категория: Сочинение
Язык сочинения: Украинский
Прислал: Юля Крижевич
Дата создания: 16/04/2011
Дата добавления:   
 
Скачать
Microsoft Word, 53 kb, скачать бесплатно
Обойти Антиплагиат
Повысьте уникальность файла до 80-100% здесь.
Промокод referatbank - cкидка 20%!
Текст
Факты использования сочинения

Узнайте стоимость написания уникальной работы

Дискусії про роль музею, його статус та виклики, які має долати ця установа, для кращої роботи не вщухають протягом останнього десятиліття. Основний вектор полеміки пов'язаний зі спробою осмислити місце музею в новій системі координат культурного континууму. Причому, координат різного порядку: політичних, пов'язаних з «відкриттям» для музеїв низки раніше заборонених тем, економічних, визначених функціонуванням музею в нових умовах ринкової економіки, правових, спрямованих на оформлення законодавчої бази музею, включення в систему міжнародного музейного права, культурологічних,    пов'язаних з формуванням самостійної науки, що аналізує музей як феномен культури.
 Важливо, однак, відзначити, що власне зміна системи профільної координат роботи привела не тільки до значних трансформацій українського музейного організму. Мова, в даному випадку, необхідно вести не скільки про національний характер змін (що особливо актуально для України 1990-х рр.), скільки про формування у дусі загальносвітових тенденціях нової картини цієї установи, що проявилися в розвитку музейного простору другої половини XX ст.
Актуальні завдання сучасної культури вказують на необхідність розширення традиційних функцій музею. Вперше заклики до розширення музейної діяльності прозвучали ще в 1980-і рр. Згідно цим ідеям, музеї повинні «вийти за межі традиційних завдань і функцій: ідентифікації, консервації і освіти - і перейти до здійснення більш широких програм, які дозволять їм брати активнішу участь у житті суспільства і повніше інтегруватися в навколишнє середовище».
 Серед основних тенденцій зазначеного періоду можна назвати розвиток музеїв, які освоюють нові можливості музею - культурного, освітнього, ігрового, нарешті, розважального центру. Досвід «живого» музею втілений в музеях по всьому світу.
До кінця XX ст. все більш упевнено завойовують музейний простір екологічні музеї, концептуальне оформлення яких відноситься до 1980-м рр.
 У другій половині XX століття активно реалізуються моделі «дитячого» - американського типу розважального музею , що допускає існування дитячого музею як розвиваючого центру з мінімальною кількістю артефактів, і європейського зразка, який передбачає існування дитячого музею як філії великого музею. Крім того, у XX столітті відомі приклади, коли музеї не вважали збір і збереження об'єктів своїм найпершим обов'язком - перевага віддавалася або експозиційно-виставкової, або освітній діяльності, часто на шкоду збиральницькій функції музею.
Музеєзнавство як наука, одним із завдань якої є осмислення процесів культурних форм, що відбивають особливе ставлення людини до дійсності, сьогодні знаходиться в досить складному становищі. З одного боку, між дисциплінарний характер цієї науки передбачає можливості аналізу музеїв різних форм і типів у їх інституційному та феноменологічному проявах на основі якихось спільних вироблених методів музеєзнавства з одночасним зверненням до приватних методів (це стосується переважно до профільних музеїв). Таких же методологічних координат дотримуються і ті науково-практичні напрямки, які пов'язані з проблемним полем музеєзнавства. Так музейна педагогіка як галузь науково-практичної діяльності музею знаходиться, на мою думку, на межі педагогіки, музеєзнавства, психології, соціології та інших гуманітарних наук. Подібний підхід «працює» по відношенню і до інших областей та напрямами музейної діяльності: науково-фондової, експозиційно-виставкової, науково-дослідної, культурно-освітньої.
Навіть, сфера управління у музейній діяльності залежна від профільної приналежності музею. У дискусіях з приводу особливостей організації менеджменту в музеях, впровадження нових управлінських технологій представники професійної музейної спільноти вказують на необхідність розуміння менеджером сутності музею, його місії та особливостей зборів. Таким чином, закріплюється неприпустимість підходу до управління музеєм як установою збереження культури «взагалі».
Отже, можна констатувати, що, поряд із зверненням до методів профільних наук, в рамках музеєзнавства розвивається уявлення про          наявність якихось специфічних рис, притаманних усім музеям. Це положення не скасовує різноманітності музейного світу, проте при уявній простоті      типологізації (наприклад, за профілем, напрямку діяльності) спроби її складання з позиції саме різноманіття форм у всьому багатстві проявів взаємодії з публікою, музейним предметом і колекцією, яка визначається передусім місією музею, нарешті, визначення місця музею в культурному континуумі попадають на неминучі протиріччя. Іншими словами, складно скласти єдину схему, визначити систему координат за принципом «музей - не музей». Адже, зрозуміло, що слово «музей» викликає стійкі асоціації, які характеризують при розмові про щось постійне, що має спільні риси, але в той же час, знайомство з конкретними проявами цього утворення, наводить на думку про нескінченне різноманіття приватних проявів, причому в кожному з напрямків діяльності.
Одним з таких проявів може бути, безумовно, названий художній музей. При аналізі цієї форми найбільш яскраво проявляється відчуття особливості саме художнього музею як феномену культури. Це і особливість зборів, і сукупність технологічних прийомів, які не можуть бути скопійовані в музеях іншого профілю. Характеризуючи специфіку саме художнього музею Свінціцький Іларіон зазначав, що художній та історичний музеї - це установи, які належать до різних сфер культури. Очевидно, «художній музей» - це установа, в якому мистецтво постає в його художню якість і звернено до художнього сприйняття, переживання, так само як спектакль, так само як концерт у філармонійному залі». А музей історичний «звернений до тих знань даної сфери культури, які потрібні людині в такій же мірі, в якій йому взагалі потрібні знання природи, громадянської історії, техніки і т.д.»
Дані особливості характерні, насамперед, для музеїв «галерейного типу» (не випадково ряд художніх музеїв називаються саме галереями). Художній меморіальний музей ближче до літературної меморіальному музею, що дозволяє вивести його за межі аналізованої схеми.
 Особливість і унікальність зборів художнього музею дуже точно відзначив творець наукової школи педагогіки художнього музею Б. А. Столяров: «Художній музей як даність не орієнтований ні на який вік - ні на пенсіонера, ні на дитину. Він існує в досконало своїх речей ». Унікальність зборів, в якому на будь-якому етапі (не тільки у фондовій, але і в експозиційній та освітній практиці) пам'ятник (твір мистецтва) превалює над комплексом (експозицією, виставкою) є однією з істотних рис музею. Саме тому деякі виставкові проекти художніх музеїв, співзвучні тенденціям сучасного музейного справи, сприймаються надзвичайно суперечливо.
А, сенс художніх музеїв укладено, на мою думку, у морально-естетичному вихованні. Маючи широкі можливості для розвитку художньої культури, музеї дозволяють формувати таку творчу особистість, яка «засвоївши текст гуманітарної культури, інтерпретує його в контексті власного життя». Реалізація цих завдань можлива на шляхах особистісно-орієнтованих технологій, витоки яких часто вбачають у положеннях діалогової концепції культури Бахтіна - Біблера, де обґрунтовується ідея загальності діалогу як основи людської свідомості.
Адже, саме для художніх музеїв характерно неоднозначне сприйняття несподіваних і сміливих проектів. Поступово в науковому і навіть суспільній свідомості закріплюється право музею на реалізацію такої функції музейної експозиції та виставки як моделювання дійсності (яке може бути досить довільним - за допомогою одного і того ж матеріалу можливо акцентування значущого для експозиціонера аспекту цієї дійсності). У рамках експозиції або виставки в художньому музеї таке право виявляється дуже умовним.
Дискусія про межі вираження свого авторського «Я» у створенні       виставки з розвитком виставкових проектів такого «авторського» розуміння творчості художника чи епохи у розвитку образотворчого мистецтва набуває все більш запеклий характер. У зіткненні протилежних позицій виражається серйозна проблема, що набуває особливого звучання саме по ставленню до твору мистецтва: так, не викликає у широкого загалу, протиріччя спроби включити вишиту сорочку або кобзу в якийсь мистецький осередок чи підлаштувати характеристику стосовно регіональної чи якоїсь типології, але спроба створити таке середовище навколо твору мистецтва часто обертається складними реакціями, сумнівами в можливості пропонувати якесь «авторське» рішення сприйняття художника і творів. Мистецтвознавці закликають дивитися на саме твори, експозиціонери (це теж мистецтвознавці, але дивляться на твір під особливим «музейним» кутом зору) намагаються запропонувати концепцію сприйняття художника.
 Інший аспект у вирішенні проблем пошуку місця музею - це визначення місця художнього музею в комунікаційному просторі, аналіз художнього музею як культурно-комунікативної системи. При аналізуванні музею в просторі комунікаційної взаємодії, важливо пам'ятати, що комунікаційні процеси обумовлені, з одного боку, об'єктивними процесами (перш за все, у сфері історичної комунікації, так як сама поява музею як соціокультурного інституту та його розвиток було пов'язано з об'єктивними процесами зміни ціннісних орієнтації), а, з іншого, суб'єктивними (тобто пов’язані з моделюванням людиною основних ліній у розвитку музею відповідно до завдань актуальною комунікації). Динаміка перших процесів дозволяє розглядати музей як феномен історичної свідомості, особливості друге вказують на активне конструювання механізмів музейного взаємодії.
 Історична сфера пов'язана з тими ціннісними орієнтаціями, які зумовили специфіку та історичну динаміку розвитку музею; актуальна сфера є областю сучасного ціннісного напруги, охоплює область тих завдань, вирішувати які покликані різні соціокультурні інститути, в тому числі музей.
Інкультурація стає сенсом комунікативної діяльності музею. Пов'язано це із зверненням музеєзнавства до гуманістично орієнтованої системи координат. Визначення цих орієнтирів вказує на необхідність створення методологічних принципів, пов'язувати всі сфери музейної діяльності в загальну концепцію.
Для визначення, специфіки художнього музею в комунікаційному полі культури необхідно виділити два типи стратегій:
·        Перший тип стратегій пов'язаний з їх розумінням як загальних / установок, що оформляють полі ціннісного напруги і впливають на розвиток сфер музейної комунікації, він дозволяє більш чітко проаналізувати тенденції розвитку музею як соціального інституту, і, відповідно, позначити ряд історично сформованих завдань музею, а так само дає можливість, спираючись на досвід історичного розвитку, аналізувати тенденції сучасного розвитку, пропонувати ті загальні установки, які пов'язані з місією музею.
·        Другий тип стратегій пов'язаний з реалізацією музейної діяльності і реалізується в основних напрямках музейної комунікації. Кожен напрямок   комунікації, в залежності від специфіки діяльності, конструює найбільш ефективні методики та відповідні їм технології в реалізації тих завдань, які задаються першим типом стратегій. Мова іде про вдосконалення      методів роботи з метою більшого розкриття інформаційного потенціалу предмета, про специфіку вдосконалення методів організації експозиційного простору, про пошук нових технологій взаємодії в музейно-педагогічної роботи т.д. Приватні досягнення в області технологій і методик, з одного боку, і загальні посилки, пов'язані з формуванням парадигм розвитку гуманітарної культури перетинаються і мають своїм результатом музейні програми як результат спільних зусиль по здійсненню нових ціннісних орієнтації (відповідних даному етапу) з використанням специфіки засобів, притаманних музею.
Реалізація стратегій першого типу, в значній мірі, визначається специфікою і закономірностями розвитку особливого ставлення до дійсності і подальшим формуванням і розвитком музею як соціокультурного інституту, а так само особливостями реалізації тих чи інших функцій.
Ми маємо розглядати історію самого музею, із вивчення окремих фрагментів розвитку музейної справи, що дозволятиме включити його в контекст широкої гуманітарної проблематики, і розглядати не ізольовано, але як прояв ціннісно-пізнавальних орієнтації конкретно-історичних епох. Музей, в даному випадку, постає як феномен, рівнозначний за ступенем втілення ціннісних установок епохи таким феноменам, як художнє чи літературну творчість і т.д., а його основний комунікаційної стратегією є збереження і передача культурного (художнього) спадщини. Розуміння суті музейної комунікаційної діяльності на сучасному етапі продиктовано гуманістичним розумінням сенсу культури, яка розглядається як своєрідний спосіб освоєння світу.

Власне на завершення, я хочу сказати, що свідомість кожного має знайти в музеї образну середовище, що дозволяє мислити і відчувати, виходячи з індивідуального світогляду, але з урахуванням колективного завдання, змісту того соціуму, якому адресовано, для якого створювалося і яким створювалося музейне дійство, і мова у даному випадку йдеться про культуротворчий потенціал сучасного музею, його здібності у ре6алізації вимоги часу, так і втіленні гуманістичного розуміння призначення музею. Саме, при таких умовах система вимог, пропонованих до індивіда, сформується на будь-якому етапі культурно-історичного розвитку, визначаючи перспективи розвитку інститутів, покликаних втілювати цю систему вимог.

1Авиация и космонавтика
2Архитектура и строительство
3Астрономия
 
4Безопасность жизнедеятельности
5Биология
 
6Военная кафедра, гражданская оборона
 
7География, экономическая география
8Геология и геодезия
9Государственное регулирование и налоги
 
10Естествознание
 
11Журналистика
 
12Законодательство и право
13Адвокатура
14Административное право
15Арбитражное процессуальное право
16Банковское право
17Государство и право
18Гражданское право и процесс
19Жилищное право
20Законодательство зарубежных стран
21Земельное право
22Конституционное право
23Конституционное право зарубежных стран
24Международное право
25Муниципальное право
26Налоговое право
27Римское право
28Семейное право
29Таможенное право
30Трудовое право
31Уголовное право и процесс
32Финансовое право
33Хозяйственное право
34Экологическое право
35Юриспруденция
36Иностранные языки
37Информатика, информационные технологии
38Базы данных
39Компьютерные сети
40Программирование
41Искусство и культура
42Краеведение
43Культурология
44Музыка
45История
46Биографии
47Историческая личность
 
48Литература
 
49Маркетинг и реклама
50Математика
51Медицина и здоровье
52Менеджмент
53Антикризисное управление
54Делопроизводство и документооборот
55Логистика
 
56Педагогика
57Политология
58Правоохранительные органы
59Криминалистика и криминология
60Прочее
61Психология
62Юридическая психология
 
63Радиоэлектроника
64Религия
 
65Сельское хозяйство и землепользование
66Социология
67Страхование
 
68Технологии
69Материаловедение
70Машиностроение
71Металлургия
72Транспорт
73Туризм
 
74Физика
75Физкультура и спорт
76Философия
 
77Химия
 
78Экология, охрана природы
79Экономика и финансы
80Анализ хозяйственной деятельности
81Банковское дело и кредитование
82Биржевое дело
83Бухгалтерский учет и аудит
84История экономических учений
85Международные отношения
86Предпринимательство, бизнес, микроэкономика
87Финансы
88Ценные бумаги и фондовый рынок
89Экономика предприятия
90Экономико-математическое моделирование
91Экономическая теория

 Анекдоты - это почти как рефераты, только короткие и смешные Следующий
Мэр Москвы Сергей Собянин предложил взыскивать с водителей, заехавших на пешеходные зоны процент от стоимости их автомобилей.
Отец-бизнесмен:
- Сынок, если нужно по делам - бери Гелик, Порш, бэху шестую, доверенности на тебя оформлены. Но если опять перед бабами покрасоваться захочешь, подрифтовать - бери дедов Москвич 2141. Он где-то в одном из наших гаражей.. Или дач..
Anekdot.ru

Узнайте стоимость курсовой, диплома, реферата на заказ.

Обратите внимание, сочинение по культурологии "Які виклики і як на вашу думку, сьогодні мусять долати музеї", также как и все другие рефераты, курсовые, дипломные и другие работы вы можете скачать бесплатно.

Смотрите также:


Банк рефератов - РефератБанк.ру
© РефератБанк, 2002 - 2017
Рейтинг@Mail.ru