Реферат: Библия - текст реферата. Скачать бесплатно.
Банк рефератов, курсовых и дипломных работ. Много и бесплатно. # | Правила оформления работ | Добавить в избранное
 
 
   
Меню Меню Меню Меню Меню
   
Napishem.com Napishem.com Napishem.com

Реферат

Библия

Банк рефератов / Религия

Рубрики  Рубрики реферат банка

закрыть
Категория: Реферат
Язык реферата: Русский
Дата добавления:   
 
Скачать
Microsoft Word, 154 kb, скачать бесплатно
Заказать
Узнать стоимость написания уникального реферата

Узнайте стоимость написания уникальной работы

18 План І.Вступ……………………………………… ……………………………….2 1. Повний текст Біблії……………...…………………………………….…3 2. Вибір тексту. Переклад…………………………………………………..6 3. Поява Біблії…………………………………………………………….…9 4. Структура Біблії………………………………………………………...12 5. Несподівана доля Біблії………………………………………………...14 ІІ. Висновок………………………………………………………………...18 ІІІ. Список використаної літератури………………………………….….19 І. Вступ З грецьким звичаєм прав ославні слов'яни тоді ще не мали повної Біблії в одній книзі; перекладено ю була-таки ціла Біблія, але звичайно вживали тільки окремі її книжки. Рук описні книжки були не однакової вартості, а часто з великими помилками, н а що в'їдливо вказували противники в релігійній полеміці. Отож треба бул о подбати не тільки про повну Біблію, але й про те, щоб сам текст цієї Біблі ї був авторитетний. Думка видати повну Біблію постала давно в князя Костянтина Острозького, бо потреба в ній була пекуча, і на неї вказували князеві з усіх сторін. Не т реба забувати, що стара наша культура базувалася найбільше на Біблії, бе з неї не було взагалі духовного життя, тому брак повного Св. Письма відчув ався тоді на кожнім кроці, особливо ж у нас, коли почалася релігійна борот ьба й полеміка. Думаю, що справою видання повної Біблії найбільше боліла тоді Острозька школа, і під її впливом працював і князь Костянтин. Найперше треба було ро здобути добрий текст Біблії. Найбільшою прогалиною в українськім церковнім житті була відсутність повної Біблії з добрих текстів. На церкву нападали римо-католики, нападали й різні реформісти, доказуючи свою науку прикладами з Біблії. Перевірити їх правдивість чи неправдиві сть українці частенько не могли з тієї причини, що повної Біблії не мали; п равда, такої Біблії не мав тоді ані один з інших православних народів. 1. Повний текст Біблії. Думка видати повну Бібл ію постала давно в князя Костянтина Острозького, бо потреба в ній була пе куча, і на неї вказували князеві з усіх сторін. Не треба забувати, що стара наша культура базувалася найбільше на Біблії, без неї не було взагалі ду ховного життя, тому брак повного Св. Письма відчувався тоді на кожнім кро ці, особливо ж у нас, коли почалася релігійна боротьба й полеміка. Згідно з грецьким звича єм православні слов'яни тоді ще не мали повної Біблії в одній книзі; перек ладеною була-таки ціла Біблія, але звичайно вживали тільки окремі її кни жки. Рукописні книжки були не однакової вартості, а часто з великими поми лками, на що в'їдливо вказували противники в релігійній полеміці. Отож тр еба було подбати не тільки про повну Біблію, але й про те, щоб сам текст ціє ї Біблії був авторитетний. Думаю, що справою видання повної Біблії найбільше боліла тоді Острозька школа, і під її впливом працював і князь Костянтин. Найперше треба було ро здобути добрий текст Біблії, а це на той час була справа нелегка. Ходили чу тки — їх підтримували й московські емігранти на Волині, наприклад князь Андрій Курбський, — ніби повну Біблію в добрих давніх списках має Москв а. Князь Острозький вживає найрізніших способів добути з Москви бажану к нигу. І тільки по довгих трудах цар Іван Грозний прислав до Острога давно бажаного рукописа, списаного з так званої Геннадієвої Біблії 1499 p. Дуже мальовничо розповідає про ці свої заходи сам князь Костянтин у пере дмові до Біблії 1581 р. (уривки з неї подаю в українськім перекладі). «Бачив я, — скаржиться князь, — як вороги та вовки з усіх боків напирають на церкв у Христову та без милосердя жеруть її, — і жалість пройняла мене. Бо кого ж з благовірних та богорозумних не пройме жаль, коли він бачить убогість церкви Христової, що ось хилиться впасти? І ніхто не може стати проти запе клості ворога через таку обмаль духовної зброї, якою є Слово Боже. І чиє се рце не зм'якне, хто не заплаче, бачачи розрух церкви Христової, бачачи пере можену хвалу її, бачачи, як дикі вовки немилосердно розкрадають і розган яють стадо Христове? Різні вороги й найрізніше лукавство оточили нас... Початок цієї справи був такий. З волі Божої задумав був я діл о оце. Але довго не міг я почати його, бо не знайшов потрібних на це робітни ків; також і книги, що зветься Біблія, не мав я повного списку; більше того — навіть по всіх сторонах роду нашого, де чути мову слов'янську, не знайде но ані одного доброго (повного) списку серед усіх книг Старого Завіту. І ті льки в благочестивого й православного государя й великого князя Івана В асильовича Московського ласкавим проханням я випросив собі й одержав ч ерез боговибраного мужа Михайла Гарабурду, писаря Великого князівства Литовського, повну Біблію... Крім цього здобув я також багато й інших Біблі й, різного письма та різними мовами». Це був перший, підготовчий, час — збирання добрих списків біблійних кни г. Збирали не тільки рукописи церковнослов'янські, але й польські, чеські й інші. Велику надію покладали на московський список з Біблії 1499 р., бо з Мос кви переказали, ніби це переклад з грецької ще з часів Володимира Велико го, зроблений більше 500 літ тому. Таким чином, були вже добрі рукописи й потрібні вчені люди, навіть найшли й друкаря, відомого диякона Івана Федоровича, що втік з Москви до Литви. І острозькі вчені з запалом узялися за роботу. На жаль, скоро зустріло їх ве лике розчарування: виявилося, що зібрані книжки не мають одного тексту, щ о в них повно відмінностей, багато помилок... Таким самим був і тяжко роздо бутий з Москви список з Біблії 1499 р. І князь упав у розпуку. «Виявилося, — пише він у передмові, — що списки ці незгідні, — вони не тільки мали відміни, але часом і спокуси, через що впа в я був у великий смуток. До того з намови диявольської знайшлося багато в орогів, що руйнували мені задумане, а помічників та робітників мав я дуже мало. І впав був я у сумнів. І міркував я в серці своїм, чи починати, чи перес тати, але таки з Божої волі кращі думки перемогли гірші, бо я знав, що немож ливе людині — можливе Богові». Зачалася друга доба в підготовленні до видання Біблії. Виявилося ясно, щ о то ще не все — зібрати які-небудь рукописи для повної Біблії, а головне — зібрати добрі рукописи. Тепер князь Острозький вдається в протилежни й бік за потрібними рукописами — шле своїх посланців до південних слов' ян, болгар та сербів, до греків, а також не минає «далеких земель вселенної — як землі Римської, так і Кандійські острови». Своїми посланцями та лис тами, пише князь Острозький, «дійшов я навіть до самого вселенського пат ріарха Єремії, скрізь ласкаво просячи собі людей, що добре знають Св. Пись мо грецьке й слов'янське, та списків, добре виправлених і не зіпсутих. І ла скавий Бог допоміг мені: книжок та вчених людей для своєї справи здобув я подосталь». 2. Вибір тексту. Переклад. І Острозька академія за сіла за тяжку працю виготовлення біблійних текстів для їх видання. Це бу ла перша, широко поставлена комісія для виправлення церковнослов'янськ ої Біблії. Комісія працювала кілька років, працювала науковими методами , які тоді усталила західна богословська наука. На початку вирішено голо вне питання: який саме текст узяти за джерело — чи жидівський, чи грецьки й 72 тлумачів. І ось із запрошеними людьми, розповідає князь Острозький, «а також із багатьма іншими, що добре знають Св. Письмо, довго я радився, і заг альною радою та одноголосним бажанням вибрали ми давній грецький списо к 72 перекладачів — і я наказав незмінно в усім наслідувати цей список». Грецьку Біблію від найдавнішого часу вважали в православн ій церкві за основне джерело Св. Письма; з цієї ж мови робили всі наші церк овнослов'янські переклади. Тому й Острозька академія не могла відірвати ся від такого традиційного погляду і канонізувала власне грецький текс т. Як показала пізніша історія, це був основний недолік праці острозьких коректорів — гебрейському текстові вони не надавали великого значенн я і цей свій погляд переказали дальшим поколінням. Наукові досліди окремих біблійних книг дають нам можливість говорити п ро методи праці острозької комісії в справі виготовлення біблійних тек стів. За основу взяли грецький текст 72 перекладачів — мали друковані вид ання й деякі рукописи його; звичайно, з теперішнього наукового погляду ц е замалий апарат, а до того в XVI столітті не знали ще тих власне текстів, з як их роблено найдавніші церковнослов'янські тексти (так звана Лукіанівсь ка редакція). Через це порівняння яких-небудь слов'янських текстів з випа дковими текстами грецькими не могло дати добрих результатів; правда, в XVI столітті цієї тези ще зовсім не знали. Отож усі книги Св. Письма рівняли з їх грецьким текстом. Які саме церковнослов'янські тексти зібрав князь Костянтин, докладно ск азати не можемо. Але ціну давнім пергаментовим рукописам тоді вже знали і тому, певне, їх шукали для Острозького видання; як знаємо, в XVI столітті пр отестанти, що працювали на українських землях, високо ставили старі церк овнослов'янські тексти. Аналіз тексту Біблії 1581 р. показує, що, наприклад, д ля книг Буття, Ісуса Навіна та Есфірі острозькі правщики сильно використ али найдавніший кирило-мефодіївський текст. Але, на жаль, острозька комі сія давніх церковнослов'янських текстів мала дуже небагато, і тому вся Б іблія щодо слов'янського тексту не вийшла давньою. Аналіз мови Острозької Біблії показує, що мова ця в різних біблійних кни жках не однакова, а це свідчить, що Біблію складено зі списків різного вік у й різних земель; навіть правопис та наголос не однакові в різних книгах цієї Біблії. Слід добре знати, що острозькі редактори Біблії не шкодувал и своїх сил, щоб вибрати найкращі списки, але з того, що мали. Вони їх сильно виправляли, але надати всій Біблії одноцільного характеру ніяк не змогл и. Багато списків було південнослов'янських, що й видно з мови та з правопи су, які часто лишалися невиправлені. Безумовно, не всі біблійні книги розшукано для острозького видання, тому довелося використати й з того списка Геннадієвої Біблії 1499 р., що його прис лали з Москви. Як відомо, чимало книг з наказу архієпископа Новгородсько го Геннадія перекладено з латинської вульгати; цікаво, що книги ці (Товіт, Юдіт, 1 і 2 Параліпоменон та Єздри й Неємії, Плач) острозькі редактори або пе рекладали з грецького, або сильно виправляли згідно з ним; і тільки книгу Єздри, що її не було в грецькім тексті, переклали (погано) з вульгати. З вуль гати ж виправили й деякі інші книги. У нашій науці дуже поширена думка про те, ніби в основі Острозької Біблії 1581 р. лежить московська Геннадієва Біблія 1499 р. Думку цю подав ще сам князь К остянтин, бо в передмові згадує про цю Біблію. Але аналіз передмови нічог о не говорить про те, що власне московський список покладено в основу Ост розького видання. Навпаки, порівняння Геннадієвої Біблії 1499 р. з Біблією О строзькою скрізь показує, що московський список не став основою для Бібл ії 1581 р. — його використовували (де більше, де менше), як і інші церковнослов' янські, особливо південнослов'янські, джерела. Найкращий дослідник бібл ійних текстів, професор Петроградської духовної академії Ів. Євсєєв пиш е про це так: «Значение Геннадиевской Библии как основы Острожской Библи и приходится значительно ослабить. Острожскими исправителями проявлен ы были значительные самостоятельные поиски текстов и самостоятельные их сверки». Усе це, очевидно, тільки підносить наукову вартість Острозької Біблії і підносить на ціні також ту працю, яку поклали коло неї острозькі коректо ри. 3. Поява Біблії. По довгій і тяжкій праці нарешті 12 серпня 1581 р. Острозька Біблія вийшла друком у світ 1. Це була велич езна подія не тільки в історії української культури, але і в культурі заг альнослов'янській, бо це ж була найперша кирилівська друкована Біблія. Н ову книжку з захопленням вітав цілий слов'янський світ, і вона швидко пош ирилася не тільки серед українського народу, але далеко й поза ним. На дов гі часи, на 170 літ, Острозька Біблія на цілім слов'янськім світі стала найбі льше шанованою книжкою, скрізь користувалась великою повагою й ніде не м ала конкурента. У чому ж саме значення Острозької Біблії? 1 Біблію закінчено першим друком ще 12 липня 1580 р., але в світ не випущено, бо тр еба було виправити й передрукувати деякі сторінки. Таким чином, постало ніби два видання цієї Біблії. Острозька Біблія з’ явилася саме тоді, коли вона найбільш була потрібна . З усіх сторін піднялися були тоді грізні хмари на нашу Українську Церкв у, і це Острозька Біблія дала в руки оборонців її найміцнішу духовну збро ю. Знаємо, що текст цієї Біблії шанували католики й протестанти, а це доказ , що для свого часу її редагували згідно з останніми вимогами богословсь кої науки. Кожен вірний знайшов у цім виданні найповніший текст, до того щ е звірений з грецьким оригіналом. Цієї послуги Острозької Біблії ніколи не забував не тільки український народ, але й усе слов'янство. Острозьку Біблію видрукували церковнослов'янською мовою, хоч тоді, як зн аємо, серед українського народу був певний рух за переклад Св. Письма на ж иву мову. Острозька академія зрозуміла загрозливий стан не тільки своєї церкви, але й церкви усіх слов'ян і тому вирішила дати книжку загальносло в'янську, дати таку Біблію, яку прийняли б без застережень усі слов'яни. А ч ерез це не могло бути й мови про видання Біблії з такою метою живою місцев ою мовою. Можливо, що до церковнослов'янської мови заохочували князя Кос тянтина й московські емігранти, що тоді перебували на Волині, але тільки заохочували, бо ж, як знаємо, Костянтин рано, ще на початку 60-х років XVI століт тя, почав уже шукати добрі церковнослов'янські тексти, очевидно ж, не для т ого, щоб з них перекладати на живу мову, бо для цього досить було б перекла дати просто з мови грецької. У передмові князь Костянтин просить прийнят и Біблію всіх слов'ян, прийняти «не яко річ земну, але як дар небесний». І ві н не помилився: значення Острозької Біблії скоро вийшло за межі свого вл асного народу — вона стала душею церковного життя усього православног о (й уніатського) слов'янства. Отож через це в історії церковнослов'янської мови Острозька Біблія займ ає поважне місце. Острозькі коректори добре знали, що широке громадянств о не розуміє вже старої церковнослов'янської мови, а тому часто замінюва ли незрозумілі слова на ясніші, а давні форми — на нові. Через це Острозьк а Біблія поширила до деякої міри нову редакцію церковної мови, трохи наб лижену до живої. Правда, друкар-московитин поставив скрізь у Біблії 1581 р. мо сковські наголоси; але є там і наголоси українські — може, рештки невипр авленого або їх внесли українці-складачі, помічники друкаря Івана Федор овича. Умови тодішнього друку й стан православних церков не давал и змоги надрукувати повну Біблію. Болгарія й Сербія ледве животіли під т урецьким ярмом, і навіть матеріально не могли вони видрукувати такої кош товної книги, як Біблія. Неслов'янська Молдавія, хоч і вживала церковносл ов'янську мову в церкві, була мало зацікавлена цією справою. Культурний р озвиток в Москві був тоді такий низький, що там наукове, добре видання Біб лії постати не могло. Отож сама історія вибрала український народ, як най культурніший на той час серед усіх православних слов'ян, на цю велику пра цю — видання повної друкованої Біблії. Костянтин Острозький не пошкодував видатків на видання цариці книжок. Д рукар Іван Федорович зі своїми українськими помічниками доклав усіх за ходів, щоб видрукувати Біблію з технічної сторони якнайкраще. Виготовле но окремі черенки — дрібненькі, але дуже чіткі, і ними складено книгу, под іливши її на 5 частин — разом 628 листків великого розміру. Прикрас у книзі м ало, певне, через її величний зміст. Подібних видань убоге кирилівське др укарство тоді ще не знало. Але, очевидно, без порівняння більше видатків п ішло на виготовлення потрібних текстів та на їх відшукування. У тодішнім слов'янськім православнім світі такі кошти міг дати тільки такий магнат , як князь Костянтин Острозький. 4. Структура Біблії Біблія складається з де кількох десятків книг. Ці книги згруповані в два великих розділи: 1. Старий Завіт і 2. Новий Завіт. У Старий Завіт включені книги, що християнство сприйняло від іудаїзму. Т аким чином, книги Старого Завіту є священними як для християн, так і для ві руючих євреїв. У сучасному каноні (збірнику книг, що визнані “правильним и” слово “Канон” означає “Правило”, “Визнаний правильним”) іудаїзму так их книг 39. Деякі християнські церкви у свій Старий Завіт додали ще кілька книг. У такий спосіб у протестантів у Старому завіті тільки 39 канонічних к ниг, у католицизмі - 47, у православних - 50 (39 з них називаються канонічними, а 11 - неканонічними), в ефіопській і коптскій церквах - біля 60-ти і усі вони вважа ються канонічними. Перші 5 книг Біблії називаються в іудаїзмі Торою (Давньоєврейське слово “Тора” - закон), а в християнстві – П’ ятикнижжям Мойсея. Їхнє авторство п риписується пророку Мойсеєві. У книгах розповідається про створення Бо гом неба, землі, усього живого і людини; про первісний рай і гріхопадіння А дама й Єви, вигнанні їх з раю, Всесвітньому потопі і про обрання Богом євре йського народу як народу божого. Після цього в Торі, як і у всьому Старому Завіті, розповідається тільки про єврейський народ і його взаємини з Бог ом. У цьому світлі описується історія єврейського народу від його богови бірковості до 5-го сторіччя до нашої ери (у неканонічних книгах - до 2-го стор іччя до нашої ери). Поряд з релігійно-історичними сказаннями, у Старий Зав іт включені книги релігійно-поетичного, філософського і ритуального ха рактеру, а також книги пророчі. У книгах десятка пророків висловлюються божі застереження віруючих, викладаються події майбутнього. У цих проро цтвах автори Нового Завіту прочитують пророкування про Ісуса Христа, а с учасні проповідники і віруючі - передбачення подій нашого і прийдешньог о днів. У Новий Завіт усі християнські церкви включають 27 книг: 4-и єв ангелії, Діяння святих апостолів, 21 послання апостолів і Апокаліпсис (Одк ровення Іоанна Богослова). Ефіопська і коптська християнські церкви до ц их книг додають ще десяток книг. В усіх книгах Нового Завіту мова йде про І суса Христа і від його імені викладається сутність християнського віро вчення. 5. Несподівана доля Біблі ї. Острозькій Біблії випа ла доля, якої ніколи не сподівався ані князь Костянтин, ані всі острозькі коректори. Згодом текст її став як би канонічним церковним текстом. Спри чинилася до цього Російська Церква. Острозьку Біблію з заслуженою пошан ою прийняли всі слов'янські церкви, так що скоро цієї книжки й дістати не б уло де. Значно пізніше, десь по 1660 р., задумали видрукувати повну Біблію й у М оскві, «скудости ради велия сих божественных книг зде, в велицей России» ( передмова до Біблії 1663 р.); цар Олексій Михайлович і духовний собор, бачачи брак Біблій, задумали видати Біблію, добре перевірену за грецьким тексто м. Але задум цей виконати в Москві тоді не було змоги, бо «переводов добрых не изобретено, подобне и преводником греческим не мнозем сущем обретати ся». Через усе це вирішили в кінці передрукувати Біблію «вскоре с готового перевода князя Константина Острожского печати неизменно, кр оме орфографии и неких вмале имен и речений нужнейших, явственных погреш ений» (там же). Таким чином, передрукували без змін увесь текст Біблії 1581 р., в иправили тільки правопис та рештки українського наголосу змінили на ро сійський. Навіть передмову до нової Біблії склали на зразок передмови ос трозької, змінивши тільки вираз «народ русский» на «народ великороссий ский». Так вийшла в світ московська Біблія 1663 р., що звичайно зветься «перво печатной» (але назва не відповідає історії, бо першодрукованою слід зват и тільки Біблію Острозьку). З бігом часу в Москві виробився погляд на текст Біблії 1663 р. як на текст пос тійний і незмінний. Правда, освічене духовенство знало історію цієї Бібл ії й бачило її недоліки, але тексту її не виправляли. І аж Петро І в 1712 р. нака зав виправити цю Біблію на основі грецького тексту (тут Петро І наслідув ав князя Костянтина Острозького); виправлення доручено українцеві з Вол ині Феофілактові Лопатинському, що сім літ пильно працював над Біблією й дуже добре її виправив. На жаль, Петро І помер, і Біблії не видрукували. З рі зних причин пізніше виправлень Лопатинського не приймали і без кінця їх перевіряли. Довгі роки тяглася ця справа — виправлень Лопатинського не приймали, а своїх дати не могли, і аж цариця Єлизавета покінчила з нею. Єли завета наказала двом українцям — ієромонахам, професорам Київської ак адемії Варлаамові Лащевському та Гедеонові Слонимському негайно приїх ати до Петербурга й закінчити працю виправлення Біблії. Довго відмовлялися професори, не бажаючи їхати на північ, аж поки нарешт і не прийшов рішучий наказ: «Выслать их в С.-Петербург без всяких отмен и о тлагательств в самой скорости и неотменно». Нові правщики прибули до пів нічної столиці і 14 серпня 1747 р. приступили до праці. Чотири роки пильно випр авляли вони Біблію 1663 р. (цебто Острозьку 1581 р.) і багато зробили; їхні поправк и переглядав Синод і дуже часто не приймав. Між іншим, коректори мали завд ання деякі незрозумілі вирази й старі форми змінити на сучасні російськ і. Так постала так звана Єлизаветинська Біблія, що вийшла з друку 18 грудня 1751 р. У своїй основі — це наша Острозька Біблія 1581 р., не дуже тут підправлена . Текст Єлизаветинської Біблії 1751 р. 1 став у нас усталеним, як би канонічним текстом — його передруковують незмінно аж до сьогоднішнього дня. 1 Друге видання Єлизаветинської Біблії вийшло в 1756 р., його востаннє трохи в иправили ті самі українські коректори. Таким чином, як бачимо, Острозьку Біблію 1581 р., зроблену приватним способом і людьми приватними, зустріла надзвичайно щаслива й цікава доля, бо текс т її набув вищого церковного визнання. Цей самий текст — через Біблії 1581, 1663 і 1751 р. — поширився по всіх слов'янських церквах, і сьогодні він загальн овизнаний і усталений; його ж уживає й церква греко-уніатська. В другій половині XIX й на початку XX століття багато писали про необхідність нового виправлення церковнослов'янської Біблії. Зазначи мо, що з сьогоднішнього наукового погляду не можна визнати задовільною п раці ані острозьких коректорів, ані єлизаветинських. За цей час богослов ська наука пішла так далеко вперед, що нове виправлення дуже наблизило б нас до правдивого тексту Св. Письма. Острозька Біблія має один великий недолік: її складено з книжок не одног о перекладу, а різних — різного часу й різної землі. Що розшукали для княз я Костянтина, те й ужили. Давніх текстів ужили зовсім мало. А проте наука с ьогодні довела, що найдавніші біблійні тексти, так звані кирило-мефодіїв ські, без порівняння ліпші від пізніших, бо зроблені на кращих засадах: да вні перекладачі пильнували дати ясний зміст, тоді як пізніші перекладал и дослівно, не журячись про зрозумілість тексту. Костянтин Острозький не вжив цих давніших перекладів тільки тому, що не мав їх у себе. Тепер же най давніший текст деяких біблійних книг уже реставрований, а головне — має мо методи й змогу взагалі відновити ці найдавніші тексти. Костянтин Остр озький видрукував тільки випадкові тексти, які зміг розшукати, і сам не в важав їх ані за найліпші, ані за навіки усталені. Таким чином, він проти св оєї волі своїм виданням Біблії 1581 р. заступив нам наші найдавніші тексти, щ о були зроблені з повним додержанням правил слов'янської мови, а тому ясн і й зрозумілі. Другий недолік Острозької Біблії 1581 р. (також і Біблій 1663 та 1751 рр.) — це її гре цьке джерело. Сьогодні ми маємо дуже багато різних грецьких текстів, до п евної міри знаємо, з якої редакції роблено кириломефодіївські, взагалі н айстаріші переклади. Нічого цього не мали коректори ані острозькі, ані є лизаветинські: вони не могли вибрати найпотрібнішого грецького тексту. По-третє, наука тепер твердо встановила, що без користування гебрейським оригіналом не зрозуміємо правдивого значення біблійного тексту. Корис татися тільки грецьким текстом — це не догма. Князь Костянтин Острозьки й наказав своїм перекладачам триматися тільки грецького тексту; цей сам ий наказ пізніше мимоволі повторили Петро І та цариця Єлизавета; але ж ус і вони не були церковними авторитетами в справах біблійних, до того ж усі були тільки людьми світськими... Грецький текст — це тільки переклад, а пр авдивий оригінал — то жидівський, чи гебрейський. Великий авторитет у б огослов'ї — Московський митрополит Філарет уважав гебрейський текст Б іблії за такий, що мав догматичне значення. І правдиво писав він ще 1858 р.: «Вс еленская церковь ни на каком соборе, ни через кого из св. отцов не изрекла такого правила, чтобы в изъяснении Священного Писания держаться исключ ительно текста семидесяти толковников, с устранением текста еврейског о». Нарешті, в багатьох наукових статтях у богословських журналах вказувал и вже на величезне число найрізніших неточностей, а то й просто помилок у нашім загальноприйнятім церковнослов'янськім тексті Біблії. Та це й зро зуміло: в основі його лежить головним чином текст Острозької Біблії 1581 р., а він, як ми бачили, був випадковим і складався далеко не так, як би треба бул о. Не забуваймо, що за 350 років, які минули з часу видання цієї Біблії, порядн ого наукового виправлення її ще не було. ІІ. Висновок Священне писання кожно ї релігії, у тому числі і християнській Біблії, має трояке значення. У ньом у зафіксовані вірування племен і народів часів складання і написання їх ніх священних книг. Таким чином, священне писання є надійним документом, що дає нам можливість вивчати історію і культуру народів тих або інших к онкретних народів. 12 серпня 1581 р. Острозька Бі блія вийшла друком у світ 1. Це була величезна подія не тільки в історії ук раїнської культури, але і в культурі загальнослов'янській, бо це ж була на йперша кирилівська друкована Біблія. Нову книжку з захопленням вітав ці лий слов'янський світ, і вона швидко поширилася не тільки серед українсь кого народу, але далеко й поза ним. 1 Друге видання Єлизаветинської Біблії вийшло в 1756 р., його востаннє трохи в иправили ті самі українські коректори. Таким чином, як бачимо, Острозьку Біблію 1581 р., зроблену приватним способом і людьми приватними, зустріла надзвичайно щаслива й цікава доля, бо текс т її набув вищого церковного визнання. Цей самий текст — через Біблії 1581, 1663 і 1751 р.р. — поширився по всіх слов'янських церквах, і сьогодні він загал ьновизнаний і усталений; його ж уживає й церква греко-уніатська. В другій половині XIX й на початку XX століття багато писали про необхідність нового виправлення церковнослов'янської Біблії. Зазначи мо, що з сьогоднішнього наукового погляду не можна визнати задовільною п раці ані острозьких коректорів, ані єлизаветинських. За цей час богослов ська наука пішла так далеко вперед, що нове виправлення дуже наблизило б нас до правдивого тексту Св. Письма. ІІІ. Список використано ї літератури 1. Переводы Библии и их значения в развитии духовной культуры славян: Материалы Междунар. Биб л. Конф. 1990 г., посвященной семидесятилетию Рус. Библ. Комис./Ин-т Библ. Тексто логии и Библ. Пер. Санкт-Перербург. гос. Ун-та в др.; (Редкал.: П.А. Дмитриев и др.). – Спб.: изд-во Санкт-Перербург. у-та, 1994. – 157 с. 2. Лазарев А.С. Расшифр ованная Библия, или Реквием цивилизации.- К.: А.С.К., 2002 .- 1061, (2) с.: ил., табл. 3. Цуркан Р.К. Славянск ий перевод Библии: Происхождение, история текста и важнейшие изд.-СПб.: Изд . дом “Коло”: Изд-тф. дом “Летний сад”, 2001. – 318.
1Архитектура и строительство
2Астрономия, авиация, космонавтика
 
3Безопасность жизнедеятельности
4Биология
 
5Военная кафедра, гражданская оборона
 
6География, экономическая география
7Геология и геодезия
8Государственное регулирование и налоги
 
9Естествознание
 
10Журналистика
 
11Законодательство и право
12Адвокатура
13Административное право
14Арбитражное процессуальное право
15Банковское право
16Государство и право
17Гражданское право и процесс
18Жилищное право
19Законодательство зарубежных стран
20Земельное право
21Конституционное право
22Конституционное право зарубежных стран
23Международное право
24Муниципальное право
25Налоговое право
26Римское право
27Семейное право
28Таможенное право
29Трудовое право
30Уголовное право и процесс
31Финансовое право
32Хозяйственное право
33Экологическое право
34Юриспруденция
 
35Иностранные языки
36Информатика, информационные технологии
37Базы данных
38Компьютерные сети
39Программирование
40Искусство и культура
41Краеведение
42Культурология
43Музыка
44История
45Биографии
46Историческая личность
47Литература
 
48Маркетинг и реклама
49Математика
50Медицина и здоровье
51Менеджмент
52Антикризисное управление
53Делопроизводство и документооборот
54Логистика
 
55Педагогика
56Политология
57Правоохранительные органы
58Криминалистика и криминология
59Прочее
60Психология
61Юридическая психология
 
62Радиоэлектроника
63Религия
 
64Сельское хозяйство и землепользование
65Социология
66Страхование
 
67Технологии
68Материаловедение
69Машиностроение
70Металлургия
71Транспорт
72Туризм
 
73Физика
74Физкультура и спорт
75Философия
 
76Химия
 
77Экология, охрана природы
78Экономика и финансы
79Анализ хозяйственной деятельности
80Банковское дело и кредитование
81Биржевое дело
82Бухгалтерский учет и аудит
83История экономических учений
84Международные отношения
85Предпринимательство, бизнес, микроэкономика
86Финансы
87Ценные бумаги и фондовый рынок
88Экономика предприятия
89Экономико-математическое моделирование
90Экономическая теория

 Анекдоты - это почти как рефераты, только короткие и смешные Следующий
Очень страдает от санкций Иван Иванович Лоханкин. Раньше он мог часами стоять в магазине, созерцая сыр пармезан, а теперь он может делать то же самое только с пошехонским.
Anekdot.ru

Узнайте стоимость курсовой, диплома, реферата на заказ.

Обратите внимание, реферат по религии "Библия", также как и все другие рефераты, курсовые, дипломные и другие работы вы можете скачать бесплатно.

Смотрите также:


Банк рефератов - РефератБанк.ру
© РефератБанк, 2002 - 2016
Рейтинг@Mail.ru