ВСТУП
В системі підготовки майбутніх спеціалістів у галузі культурології важливе місце належить архівній практиці. Вона є зв’язуючую ланкою між теоретичним навчанням майбутніх культурологів та їх самостійною роботою в архівних установах, адже надає досвід роботи з документами. Саме, тому архівна практика є обов’язковою для студентів культурологів ІІІ курсу, яка триває три тижня (з 09.02.2011 по 01.03.2011) . Відповідно до поставлених завдянь, які покладені на студента практиканта, керівник навчальної практики Купчинська Л.О. ознайомила групу з порядком проведення практики, правилом оформлення документів про проходження з навчальної архівної пратики. Завдяки цьому екскурсу, я з’ясувала, що у період проходженням архівної практики перед студентом практикантом стоїть головна мета це узагальнення, систематизація і поглиблення загально доступних знань з архівознавства та архівної справи.
Основними завданнями архівної практики, які стоять перед студентами ІІІ курсу, групи КМК – 31, є реалізація знань, умінь і навичок, набутих ними в ході вивчення курсу методики внутрішньої роботи архівів:
• ознайомитися, та вивчити плануванням роботи архівіста згідно до кодексу етики архівістів, прийнятого ХІІІ сесією генеральної асамблеї міжнародної ради архів (Пекін, 6 вересня 1996 р.)
• навчитися поважати цінність архівних документів.
• вивчити систему письмових робіт, що їх проводить архівіст.
• ознайомитися з матеріалами, що узагальнюють кращий досвід роботи архівів.
АРХІВИ — ДОКУМЕНТАЛЬНА БАЗА МУЗЕЙНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ
Перший тиждень практики (період з 09.02.2011 по 14.02.2011), що проходив у Львівській картинній галереї (відділ архіву діячів мистецтва та культури) і в Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника (відділ рукописів і стародруків) був суто формальним, адже передбачав ознайомлення з внутрішню діяльністю архівів, а також з їхніми фондами. Власне, завдяки цьому ознайомчому екскурсу я зрозуміла, чому така суттєва вимога до документування музейних експозицій, яка передбачає най¬більш повне використання архівних матеріалів і постійну роботу в архівах.
Адже, саме за часи існування України, як самостійної держави відбулося відкритість фондів архіву для широкого загалу, адже відсутність повноцінного фактичного матеріалу, похованого на довгі роки в спец фондах архівів, призвела до невідповідності музейних експозицій історичної реальності.
За цей період я ознайомилася з правила поводження в архіві, а також з ведення внутрішньої документації.
Крім цього я мала змогу побачити унікальні видання і особисті фонди, зокрема у Львівській картинній галереї – з фондами Хижняка та Матейка, а в бібліотеці ім. В. Стефаника з фондами Оссолінеуму та Баваровських.
Крім цього14.02.2011 р. я плідно опрацювала матеріал з архівної спорави.
ХАРАКТЕРИСТИКА АРХІВУ. МАТЕРІАЛЬНОТЕХНІЧНА БАЗА, ШТАТ АРХІВУ.
Власне повну архівну практику проходила у Державному архіві Львівської області (ДАЛО), котрий є структурним підрозділом Львівської обласної державної адміністрації, і який підзвітний та підконтрольний голові обласної державної адміністрації та Державному комітету архівів України.
За час проходження практики 15.02.2011 по 01.03.2011 я навчилася працювати з архівними документами, обмеженого строку дії (75 років), а також заповнювати картки обігу. Об’єктом моєї діяльності були інвертані книги АТЗ «Пластмасфурнітура», за 1971 – 1988 рр., а саме документи про прийняття на роботу і звільнення, зарплати тощо (див. у «Щоденник навчальної культурологічної практики…»)
Навіть завдяки роботі у ДАЛО, я зрозуміла, що архівні документи допомагають аргументовано і об’єктивно оцінити історичні події, відчути подих героїчної минувшини, перейнятися думками й почуттями славетних попередників, усвідомити уроки історичної мудрості на шляху динамічного, впевненого поступу держави до європейських стандартів добробуту та демократії і головне допомагають сучасникам встановити справедливість, адже навіть цей давно ліквідований завод продовжує існувати у архівних документах.
У архіві було створено всі умови для проходження практики. Адже, усі архівісти у сховищі мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Сховище, а також відділ реєстру на задовільному рівні обладнані технічними засобами для навчання та роботи, проте нажаль не були забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою. Тому, протягом усього перебування в архіві я мала змогу отримувати консультації як працівників архіву, так і від начальника відділу Е.Л. Бучери.
Мною було з’ясовано, що загальний штат архіву – 74 особи, власне у сховищі працюють 2 особи зі мною особисто працювала старший консультант сховища – Валерія Тимків.
ВИСНОВКИ
У ході навчальної архівної практики, я усвідомила, що завдяки діяльності архівних працівників формується потужний інформаційний ресурс, який дає можливість широкому загалу наших краян – науковцям, історикам, студентам і тим, кого цікавить історична спадщина, поповнити знання про свій народ і пройдений ним шлях, відчути подих героїчної минувшини, перейнятися думками і почуттями славетних попередників, відкрити маловідомі сторінки їхнього життя. Вашою самовідданою, подвижницькою працею примножуються нетлінні духовні надбання рідного народу.