естетичне виховання засобами мистецтва

естетичне вихованя школярів засобами образотворчого мистецтва. Залежність рівня естетичного розвитку особистості від системи навчання(на осові класів естетичного та фізико-математичного спрямування) ...

Висновки:
Виховання особистості триває протягом усього життя людини, естетичне виховання не є виключенням. Усуваючи суперечності у співвідносності рівня естетичної культури людства та володіння естетичним досвідом окремої особистості у кожний конкретний період її життя. Форми естетичного виховання обираються залежно від розвитку знань та суспільних відносин. Процес естетичного виховання та самовиховання повиненбути безпервний і відбуватись протягом всього життя, тому естетичне виховання є важливим компонентом гармонійного розвитку особистості.
Естетичне виховання – це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку тощо; по-третє,естетичневиховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого – як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. В той же час із формуванням естетичних здібностей відбувається розвиток основних якостей особистості, які впливають на її становлення.
Мета естетичного виховання (в кінцевому результатіта самоціль суспільного розвитку) – людина, яка розкрила повноту своєї сут¬ності, універсальна гармонійна особистість. Як мета виховання, ідеалуніверсальної особистостіпередбачаєїїособливевідношен¬нязісвітом, в якому ми існуємо, внутрішнюорганічнуприналежність до нього. Така людина не відчуває себе закритим «Я», для якого зовнішній світ (природний та соціаль¬ний) протиставлений, як «не-Я». Навпаки, вона усвідомлює себе як частку природи, наявий живий рід, що досяг самопізнання.
Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, ставлення, почуття, судження, ідеалу, смаку, естетичної діяльності.
Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім’ї, естетичне самовиховання школярів.
Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, фольклор, природа, праця, художня література, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.
Ефективність організації естетичного виховання залежить від правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями: за головною педагогічною метою, за загальною та спеціальною спрямованістю,практичні, словесні методи навчання художній діяльності, за віковим принципом, наочні, методи розвитку художньо-творчих здібностей тощо.
При цьому варто зазначити, що ефективність використання цих методів значно залежить від майстерності педагогічного керівництва і здорової духовної атмосфери, морально-психологічного клімату у навчальних закладах, родині та найближчому оточенні дитини.
Таким чином, використання методів і засобів естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вони діють не ізольовано, а включаються у комплекс усієї навчально-виховної роботи і здійснюються за допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.
На основі проведеного нами дослідження в якому були дослідженні близько 30 творчих робіт учнів із класів різної спеціалізації було виявлено, що рівень розвитку уяви, фантазії., унікального світосприйняття, в учнів класу естетичного спрямування значно вищий, аніж у інших. Тому ми зробили висновок, що на сучасному етапі розвитку суспільства необхідно розвивати унікальність кожної особистості, здатність її до неординарного мислення. Адже ці навички мають бути сформовані на високому рівні незалежно від професійної спрямованості особистості і чим більше часу у навчально-виховному процесі відведено на естетичне виховання кожного учня, тим вищим буде рівень суспільного розвитку.
На нашу думку, кожен навчально-виховний процес повинен мати в собі можливості для формування в особистості творчого складу мислення шляхом художньої творчості, що є необхідним у будь-якій професії.
Тому в ході дослідження ми також розробили приклад факультативного заняття з математики для учнів 9-го класу фізико-математичного спрямування в якому для підвищення рівня естетичного розвитку використовуються засоби образотворчого мистецтва
Рівень естетичного виховання, його впливовість, вибір тих чи інших засобів, форм, методів визна¬чається естетичним розвитком особистості, народу, суспільства. Врешті, кожна нова історична епоха вносить свої відтінки у розу¬міння сутності, цілей та значущості естетичного виховання.

Мета – виявити педагогічні умови художньо-творчого виховання і розвитку учнів засобами мистецтва.
Об’єкт – естетичне виховання школярів.
Предмет – процес художньо-творчого виховання і розвитку школярів засобами образотворчого мистецтва.
Завдання дослідження:
1. На основі вивченої психолого-педагогічної, культурологічної, філософської літератури визначити сутність, структуру, зміст естетичного виховання.
2. Визначити основні методи і засоби естетичного виховання, їх зміст і ефективність використання в системі цілеспрямованого педагогічного впливу на становлення всебічно розвиненої особистості.
3. Проаналізувати залежність рівня естетичного розвитку особистості від системи навчання.

В.Скатерщиков (автор багатьох праць з естетики) подає декілька визначень естетичного виховання, зокрема : “Естетичне виховання – це цілий комплекс заходів, які спираються на глибоко наукову основу і здійснюють систематично визначену політику в розвитку естетичної, художньої культури… Естетичне виховання – це цілеспрямована діяльність”  [ 22 ].На думку Г.Ріда, естетичне виховання – це виховання почуттів, на яких ґрунтується свідомість, а отже інтелект , і все те, що відрізняє людину від інших істот. І лише тоді, коли ці почуття перебувають у гармонії з навколишнім світом, формується особистість у всій її повноті [ 25].Різноманітні категоріі процесу естетичного виховання відображені в працях філософів, педагогів, психологів, мистецтвознавців. Методологічні питання естетичного виховання розроблені у працях І.Зязюна, А.Зіся, М.Кагана, М.Киященко, Л.Когана, Л.Левчук, В.Скатерщикова, Л.Столовича та ін. Ці вчені звертають увагу на те, що особистість завжди виховується цілісно, і цей процес виховання обов`язково повинен бути спрямований на вирішення єдиного завдання: гармонійного розвитку підростаючого покоління.Естетичне виховання у широкому філософському значенні передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об`єкта  виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і людство в цілому. Це безперервний процес, що  триває протягом життя людини, коли усуваються розбіжності між рівнем естетичної культури суспільства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. Це оптимальна форма оволодіння навичками творення та сприйняття краси, передачі яестетичного досвіду індивіда шляхом цілеспрямованої діяльності.У процесі естетичного виховання формуються і розвиваються здатність людини до сприйняття і співпереживання, її естетичні смаки й ідеали, здатність до творчості за законами краси, до створення цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках і поведінці). Таким чином, естетичному вихованню властиві дві основні функції:- формування естетично-ціннісної орієнтації особистості;- розвиток її естетично-творчих потенцій, які визначають місце естетичного виховання в суспільному житті та зв`язок з іншими видами виховної діяльності. Л.Артемова та О.Чинаєва зазначають, що естетичне виховання – це :а) вплив на розвиток особистості всієї навколишньої дійсності, її естетичної значущості для людини;б)  залучення людини до художньої культури;в) спеціальна система заходів у структурі художнього життя суспільства, спрямованих на поширення знань про мистецтво, на розвиток художньої самодіяльності тощо  [ 3 ].На наш погляд, найбільш повним є визначення естетичного виховання С.Анічкіна, який вважає, що естетичне виховання – це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін..; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого – як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини.С.Анічкін  визначає, що естетичне виховання – це цілеспрямований процес формування у дитини естетичних якостей ( здібностей до пасивної і активної естетичної діяльності, інтересів, потреб, умінь, навичок, художнього смаку) і є важливою складовою процесу загального розвитку сутнісних якостей особистості  [ 39 ].Таким чином, більшість дослідників вважають, що система естетичного виховання пов`язана із задоволенням естетичних і духовних потреб та інтересів особистості, що розвивається. Соціум, природа, література, образотворче мистецтво, музика, кіномистецтво, театр активно впливають на формування особистості.1.2. Зміст, завдання, структурні компоненти, шляхи і форми   естетичного вихованняЗміст естетичного виховання, його будова суперечливі та багаторівневі. Складність полягає насамперед у тому, що естетичне виховання є аспектом усіх інших видів виховання при цьому маючи власну специфіку та у реальному виховному процесі важко відділяється від них. З іншого боку, зміст естетичного виховання створює складну внутрішню структуру, містить художнє виховання, естетичну освіту, художнє навчання тощо.Зміст естетичного виховання, орієнтованого на формування   естетичної культури, передбачає: розвиток у людини здібності сприймати прекрасне в навколишній дійсності, в праці, в творах мистецтва, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним.Зміст естетичного виховання конкретизується у навчальних програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, у різних самодіяльних об'єднаннях учнів (хори, оркестри, ансамблі, літературні гуртки, драматичні гуртки, хореографічні гуртки, фото- і кіногуртки), у роботі студій (художніх, спортивних тощо), під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва, тощо.Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція її поведінки.Структурними компонентами естетичного виховання  є: естетичне сприйняття, естетичне ставлення, естетичне почуття, естетичне судження, естетичний ідеал, естетичний смак, естетична діяльність. Вони визначаються розумовою, моральною, емоційною, духовною діяльністю людини і призводять до істотних змін в її світосприйнятті, переконаннях, поведінці, світогляді, сприяють естетичній діяльності особистості, розвитку її творчих потенціалів відповідно до об’єктивних законів розвитку краси.Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття. Естетичне сприйняття є початковим етапом у формуванні естетичного ставлення до дійсності, тобто первісним пізнанням явищ, об'єктів, предметів. Виражається воно в загальній спостережливості, в умінні помічати прекрасне і зосереджувати на ньому увагу Естетичне сприйняття нерозривно пов’язане з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприйняття прекрасного і означають саме ставлення людини до прекрасного.Естетичні почуття виражаються у хвилюванні людини, насолоді. Естетична насолода спонукає людину відвідувати театри, концерти, художні музеї, картинні галереї. Естетична насолода містить у собі механізм впливу на особистість.Але необхідно не тільки сприймати прекрасне, але розуміти і оцінювати тобто необхідно формувати естетичне судження. В процесі оцінювання відбувається порівняння сприйнятого раніше з вже оціненими предметами або з еталонами, які відклалися у свідомості людей. Найбільш повна і закінчена форма естетичного судження знаходить вияв у естетичному ідеалі – основному зразку, з позиції якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки. Естетичний ідеал відображає уявлення людини про красу, тобто це мета, досягти яку прагне людина, і в той же час це головний критерій, з позиції якого оцінюється навколишня дійсність, особистість людини, її вчинки та поведінка.На основі конкретних естетичних знань сприйняття, почуття, ідеалів, суджень і понять формується естетичний смак, під яким розуміється стійке емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий характер. Відповідно особливостям розвитку і виховання у кожної людини формується індивідуальний смак.  Якщо предмет не залишає людину байдужою, її емоційне відношення переходить в активно-дійове, прагнення зберегти те, що подобається, передати її іншим за допомогою малюнка, вірша, казки і тощо. Це і є проявом естетичної діяльністі. В її результатах естетичне ставлення до світу знаходить своє втілення, матеріалізується. Створені за законами краси предмети є важливим показником рівня естетичного розвитку, естетичної культури особистості.  Тому естетична діяльність – важливий компонент змісту естетичної культури людини. Найбільш суттєві напрями естетичного виховання: 1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі.2. Великий вплив у формуванні естетичної культури має організація факультативів (у багатьох школах факультативно введено курс “Світова художня культура).3. Естетичне виховання у позанавчальній роботі. Основні завдання позанавчальної роботи – це : а) залучення дітей до прекрасного; б) ознайомлення їх з творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.4. Досить великий вплив на формування естетичної культури особистості  має сім’я, але, на жаль, на сучасному етапі розвитку суспільства, відчувається недостатність спілкування дітей і батьків на мистецькі теми .5. Спонукання індивіда до естетичного самовиховання.1.3. Засоби і методи естетичного виховання.Нові завдання виховання і навчання незалежної України досить сильно змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на складніші пов'язані зі здатністю творити його у оточуючій нас дійсності, праці, мистецтві, у повсякденності. Важливою ознакою нашого часу є здатність творити прекрасне і забезпечується вона завдяки реалізації принципу естезації усього нашого життя.Ці принципи забезпечують впровадження системи естетичного виховання і сприяють формуванню естетичної культури підростаючого покоління. Отже, естетичне виховання включає у себе систему засобів естетичного розвитку особистості, яка визначається багатством оточуючого середовища та життям суспільства. Реалізується ця система у відносно специфічних формах, однак вона завжди включає в себе елемент вільного вибору, відсутня нав'язливість, тому справедливо характеризується процес естетичного виховання як один з найдемократичніших засобів духовного розвитку особистості. Він реалізується у різних сферах життєдіяльності суспільства. Естетичне середовище у складі освітнього середовища є різноманітним та різнорівневим світом, який оточує людину, формує її уявлення про навколишній світ, її ставлення до людей, природи, всієї оточуючої дійсності.Ефективність організації естетичного виховання підвищується за правильного добору і комбінування його методів, які можна класифікувати згідно різним критеріям:— за головною педагогічною метою (переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного відгуку на прекрасне, негативного ставлення до потворного).— за загальною та спеціальною спрямованістю (загальнопедагогічні та спеціальні методи підбір яких залежить від виду мистецтва).— за віковим принципом (Згідно віку підбирати необхідні методи.Так, для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку науковці пропонують використовувати ігрові методи навчання, наприклад, а для студентів ВНЗ в естетичному вихованні можуть бути використані вже зовсім інші методи, що відповідають юнацькому віку).— методи навчання художній діяльності (наочні, словесні, практичні).— методи розвитку художньо-творчих здібностей (ґрунтуються на формуванні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестандартних ситуаціях).Функціонування системи естетичного виховання відбувається найбільш ефективно тоді, коли вона здійснюється ефективними методами і засобами з цілеспрямованим педагогічним керівництвом, а також включається у навчально-виховну роботу, а не діє ізольовано від неї. Засобами естетичного виховання є відібрані і спеціально організовані педагогом предмети і явища навколишньої дійсності для виховання дітей. До них належать:— Навколишнє природне середовище (природа допомагає навчити дитину бачити гармонійність, красу, багатство кожної пори року, відтворювати свої враження в різних мистецтвах.)— Естетика побуту (естетика побуту обумовлює правильну організацію предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у зовнішньому вигляді в цілому).— Література (І.Франко вважав, що література – впливає "як на розум і переконання, так і на чуття, вказує на самі корені, добрі і злі сторони існуючого порядку" і виховує людей, “готових служити всім серцем для підтримання добрих та боротьби проти злих сторін життя”.)— Музика (світ музичного мистецтва, знайомить дітей з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню умінь та навичок, які дозволять школярам бути активними слухачами та умілими виконавцями.)— Образотворче мистецтво ( На думку, М.Ф. Даденкова мета занять з образотворчого мистецтва має полягати в тому, щоб “навчити дітей милуватися творами живопису, а також розкривати перед ними закони побудови зображення предметів і явищ”)— Кіномистецтво (завдяки цьому виду мистецтва в особистості розвивається зорово-слухове сприйняття, здатність динамічного сприймання зображеної на екрані художньої інформації)Інші Ефективність використання методів і засобів естетичного виховання значно залежить від майстерності педагогів створювати різноманітні естетичні ситуацій, які передбачають ознайомлення і обговорення творів мистецтва, використання естетичного потенціалу усіх навчальних предметів, впровадження естетичних елементів у структуру знань. ВисновкиПідбиваючи підсумки першого розділу нашого дослідження, можна зробити ряд висновків, а саме:1.